У п’ятницю, 29 жовтня, у Львові на площі біля Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору» (просп. Чорновола, 45Г) відкриється вулична виставка «Втрачене дитинство: почуте та “непобачене”».
Виставка «Втрачене дитинство: почуте та “непобачене”» – історії людей, які у ранньому віці стали жертвами репресій, депортацій, свідками масових вбивств і геноцидів ХХ століття у Центрально-Східній Європі. Герої виставки народилися у неволі чи втратили батьків. Їхні розповіді музей разом із чеською громадською організацією Post Bellum записав у межах міжнародного проєкту «Втрачене дитинство», який підтримує Європейський Союз за програмою House of Europe.
Досвід неповнолітніх в умовах радянського і нацистського терору охоплює здебільшого осіб, які мають коріння на територіях Західної України, але не тільки. Спеціально для проекту із приватного архіву дослідника Мартіна-Олександра Кислого було передано історію кримської татарки Гульнар Калайджи (Мусаніф), а біографію чешки Гелени Естеркесової (Рівец) надав міжнародний архів Memory of nations.
Це унікальні голоси дитячого досвіду Голокосту, Голодомору, депортації кримських татар, а також дуже релевантний приклад із чеської історії, які демонструють, що тоталітарне насилля – однакове для всіх, попри географію, мову, релігію чи соціальний статус. Таке багатоголосся набуває особливої ваги на тлі політичного контексту сучасної епохи й ретравматизації суспільства анексією Росією Криму та війною на Сході України.
Кожна історія особлива, та всі герої виставки у свій спосіб зазнали травми «втраченого дитинства» й були позбавлені можливості «нормального» дорослішання. Через особисті оповіді, через пряму мову можна побачити як великі трагедії середини ХХ століття вплинули на долю дітей. Усі ці історії незабаром можна буде прослухати і прочитати на онлайн-платформі «Втрачене дитинство».
Основа виставки – це поєднання ексклюзивних усноісторичних свідчень, біографічних інтерв’ю та поодиноких історичних документів, адже залишилось надто мало документальних свідчень про дитинство в умовах тоталітарного насильства. Ключові образи-патерни стали “відтвореними”, намальованими спогадами: вагон, невигадлива їжа, валянки, ліс, колючий дріт, гавкаючий пес, втрачене немовля.
Зважаючи на карантинні обмеження львів’ян закликають долучитися до відкриття онлайн. Початок о 12 годині. Посилання на ZOOM-конференцію тут.
Meeting ID: 858 2799 4155
Passcode: 491524
Більше про подію слухайте в інтерв’ю Ольги Телипської:
