Самовбивства через соцмережі: хто винен і як зарадити

Від підліткового суїциду щороку гинуть десятки дітей. Лише за останній місяць в Україні сталося щонайменше 20 випадків падіння з висоти, отруєння пігулками та інших нещасних випадків серед дітей від 10 до 18 років. Причиною подібних інцидентів можуть бути зокрема різноманітні групи у соцмережах, які спонукають підлітків до небезпечних для життя і здоров’я дій. Від деяких посадовців, вчителів і батьків почали лунати заклики заборонити в Україні соцмережу ТікТок, де нібито й поширюється такий контент. Тим часом фахівці з кібербезпеки знаходять так звані “групи смерті” для підлітків і у Telegram. Та на думку психологині Світлани Булки, забороняючи ми лише нашкодимо.

«Групи щоразу змінюються: сьогодні це сині кити, завтра рожеві феї, післязавтра будуть якісь салатові слони. Ми не встигнемо за цим, бо у цих групах дійсно працюють націлені на результат фахівці, які отримують немаленькі гроші. Це один з проявів інформаційної війни, який ведуть проти нас всіх і підлітків у тому числі. Але якщо ми будемо спілкуватися з нашими дітьми, налагодимо емоційний контакт, якщо дитина буде відчувати, що вона цікава і потрібна батькам – вона не шукатиме підтримки у соцмережах і у цих групах зокрема»

Світлана Булка, психологиня

Дедалі більше дітей є асоціальними. Їм простіше знайти спільну мову у чаті в Інтернеті, ніж поговорити в живу. Окрім цього, у підлітковому віці в дітей здебільшого нестабільна психіка, а суїцидальні групи втираються у довіру завдяки індивідуальному підходу та підтримці.

«В таких групах стараються підлаштуватися під конкретну особу і показати, що вони розуміють дитину, знають чого вона хоче, чого прагне і так далі. А в підлітковому віці діти дуже легко піддаються такому психологічному впливу»

Сергій Наумчук, вчитель інформатики у Львівському ліцеї №28

Окрім щирої розмови допоможе також батьківський контроль, продовжує Сергій Наумчук. На його думку, часто дитина, в силу свого віку і відсутності достатнього життєвого досвіду, просто не може розрізнити маніпуляцію і їй треба допомога.

«На мою думку, аби уникати небезпек Інтернету, батьки повинні завжди знати про те, з ким дитина спілкується у соцмережах, що постить, які відео знімає і т.д.. Але при цьому ніколи не треба приховувати це від дитини. Скоріше за все дитині це не буде подобатися, але деколи контроль – це єдиний варіант вберегти її від негативного впливу соцмереж»

Сергій Наумчук, вчитель інформатики у Львівському ліцеї №28

Підлітки багато часу проводять без контролю дорослих і це ґрунт нетвердий і небезпечний. Але при цьому заборони несуть за собою ще більш витончену форму обману. Адже завжди буде така платформа, до якої дорослі не матимуть доступу. Тому найкраще у цьому випадку оточити дитину турботою, любов’ю та усвідомленням того, що для вас немає нічого ціннішого, ніж її життя та здоров’я.

Поради підліткам:

  • Якщо ти помилився – не бійся звернутися по пораду до дорослих, не намагайся вирішувати серйозні проблеми самостійно;
  • Не тримай проблему всередині. Якщо соромишся говорити про щось з батьками, обговори це з друзями або з братом/сестрою;
  • Не бійся звернутись до шкільного психолога або на гарячу лінію психологічної підтримки (0-800-500-225). Порада досвідченої людини точно допоможе тобі впоратися із труднощами;
  • Розвивай критичне мислення. Якщо маєш сумніви – постав запитання: «Для чого це мені?», «Кому це вигідно?» «Яка для мене буде користь?». І тільки після цього приймай рішення;
  • Усі роблять помилки, а особливо дорослі і не має таких проблем, які не можна вирішити;

Поради батькам:

  • Якщо в дитини змінилася поведінка, вона раптово стала або надто пожвавленою, або навпаки закрилася у собі – це привід для відвертої розмови;
  • Щодня виділяйте щонайменше 15 хвилин для безпосереднього спілкування з дитиною;
  • Запитання про оцінки та успіхи у школі мають бути чи не останніми, які ви маєте ставити дитині. Питайте про друзів, про хобі, про те, як дитина проводить вільний час, чим живе, про те, що сталося цікавого за день і т.д.;
  • Не соромтеся казати дитині, що любите її, що пишаєтеся нею не за досягнення, а просто так;
  • Частіше питайте в підлітка чи потрібна йому допомога, порада і т.д.;

Дар’я Кучер