Разом з журналісткою телеканалу ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ Катериною Пилипів мандруємо на Різдво в Івано-Франківськ.
“Найбільше традицій зосереджено саме на святвечір. У моїй родині ми починаємо їсти не з куті, а з часнику, і часнику нечищеного. Ще таку фразу проговорюємо: «Нечистиме до живого, очищу тебе від усього злого».
Звідки взялась така традиція Катерина Пилипів, як і її батьки, не знає. Припускає, що “для здоров’я”.
Після часнику вже куштують кутю. Готують її з пшениці, горішків, меду і маку. До речі, слово “мак” весь день та й на святвечір говорити не можна – тільки “зернятка”. “Якщо говорити мак, то будуть воші”.
На столі мають бути 12 страв, але, зазвичай, виходить більше. Готують кутю, кілька видів риби, цвіклі (бурячки з хроном), мачанку (густа грибна підливка), фасолю, хліб печений, три види вареників (з картоплею, капустою і мікс з картоплі та капусти). А до пісних голубців з рисом та квашеної капусти обов’язково додають картоплю (не як начинку, а окремо).
Вранці на Різдво йдуть до церкви. Повернувшись, спочатку п’ють свячену воду, яка залишилась з минулого Водохреща. Потім – кутя і тільки після того можна їсти всі “шинки-пляцки”.
Ще одна традиція – обов’язково відкрити двері колядникам.
“Якщо не відчиняєте двері колядникам – не впускаєте додому щастя на прийдешній рік. Ми навіть розчаровуємось, коли ніхто не приходить. Це така сумна новина для хати, що ніхто не прийшов з колядою”.
І, забігаючи наперед. Друга вечеря починається з пампуха. Ці смаколики готують саме перед Водохрещем, а не Різдвом. Перед другою вечерею господар освячує водою чотири кути хати. За ним ходять діти і також з чотирьох кутів надкушують пампуха. Таким чином “робимо з нього хрестик”.
“Я бажаю, аби от це сімейне коло, яке ми пам’ятаємо всі з дитинства на різдвяні свята, аби воно зберігалося…”
Фото: умовне
